Відділ освіти Крижопільської Районної Державної Адміністрації

Набув чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту»

     Закон України "Про повну загальну середню освіту".zip    

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про повну загальну середню освіту”, ухвалений Верховною Радою 16 січня 2020 року. Закон із підписом Президента повернуто до Верховної Ради 13 березня 2020 року.

18 березня Закон України «Про повну загальну середню освіту» набув чинності.

Основні новації

Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Також передбачена інклюзивність, тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома. Додаткові індивідуальні чи групові консультації для учнів за рахунок держави.

Закон вперше встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об'єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання. Також учням надається право обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Запроваджуються три адаптаційні цикли навчання: 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Крім того, Закон передбачає більше прав для учнівського самоврядування.

Одна з основних новацій — три моделі вивчення української мови. Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала (передусім, це кримські татари). Друга модель — для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова).

Документ також гарантує реальну педагогічну автономію вчителя у створенні програм; розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну); підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави. Уводиться більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20 % від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов'язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20 % надбавку.

Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов'язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Якими є основні новації Закону для ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ?

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Таким чином, до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов'язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років

Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

  • формування структури закладу та штатного розпису;
  • встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
  • оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
  • укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.

З основними новація Закону України «Про повну загальну середню освіту» можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України, за посиланням:https://mon.gov.ua/ua/news/prijnyato-novij-zakon-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu-za-progolosuvali-450-nardepiv

Ознайомитися з текстом ЗУ «Про повну загальну середню освіту» можна за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/463-20.

ТОП-10 норм Закону «Про повну загальну середню освіту» для місцевого самоврядування, за інформацією Асоціації міст України (Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування) - http://www.auc.org.ua/novyna/top-10-norm-zakonu-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu-dlya-miscevogo-samovryaduvannya

 

Асоціація міст України, проаналізувавши текст нормативно-правового акта, виокремила найбільш цікаві та актуальні для органів місцевого самоврядування норми та новації:

Основні повноваження

1. Щодо забезпечення територіальної доступності закладів освіти

З метою створення територіальної доступності закладів загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування забезпечують:

  • формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);
  • функціонування міжшкільних ресурсних центрів;
  • закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;
  • підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;
  • створення та утримання пансіонів;
  • сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

2. Щодо підвезення здобувачів освіти та педагогів до закладу освіти

  • Підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (до місця проживання) учнів і педагогічних працівників забезпечують органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів шкільними автобусами, у тому числі спеціально обладнаними для перевезення осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
  • Підвезення іншим транспортом (у тому числі з попередньо визначеними зупинками) може здійснюватися за умови, що кількість учнів і педагогічних працівників, які потребують такого перевезення, не перевищує 8 осіб. Для цього органи місцевого самоврядування визначають порядок підвезення учнів до місця навчання та у зворотному напрямку (до місця проживання) та забезпечують його за кошти відповідних бюджетів.

3. Щодо забезпечення інклюзивності повної загальної середньої освіти

  • Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
  • Органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

4. Щодо управління мережею закладів загальної середньої освіти

  • Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше: 24 учнів, які здобувають початкову освіту; 30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту. Ця норма набуде чинності 1 вересня 2024 року. До цього кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти, які здобувають початкову освіту, не може становити більше 30 осіб.
  • Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.
  • Розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
  • Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.
  • Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч).
  • Для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів.
  • Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу освіти.
  • У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.
  • Початкова школа функціонує як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії.
  • Гімназія та ліцей функціонують як окремі юридичні особи.
  • Як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти.
  • З 2020 року санаторні школи (санаторні школи-інтернати) припиняють набір учнів до 1-9 класів. Засновники санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом мають змінити тип таких закладів освіти на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів. З 1 вересня 2024 року такі ліцеї забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти.

5. Щодо управління майном ліквідованих закладів загальної середньої освіти

  • Майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих державних, комунальних закладів загальної середньої освіти або тих, діяльність яких зупинена, відповідно до рішення засновника може бути використане виключно для забезпечення здобуття освіти, надання послуг у сфері соціального захисту, культури та охорони здоров’я, у тому числі на засадах державно-приватного партнерства.

6. Щодо прав ОМС як засновника закладів загальної середньої освіти

  • приймають рішення утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти;
  • закріплюють територію обслуговування за закладами;
  • визначають Порядок підвезення до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку (до місця проживання) учнів і педагогічних працівників;
  • погоджують утворення спеціального класу закладу освіти;
  • розглядають заяви про відмову учням керівників закладів у задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану;
  • здійснюють контроль за додержанням вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів у закладах освіти;
  • мають право встановлювати педагогам додаткові види та розміри доплат, підвищення окладів за рахунок власних надходжень.
  • утворюють корпоративний заклад загальної середньої освіти;
  • приймають рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу);
  • затверджують статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір закладу освіти у випадках, визначених законом;
  • затверджують положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
  • приймають рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
  • затверджують за поданням закладу загальної середньої освіти стратегію розвитку такого закладу;
  • фінансують виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти (крім приватних та корпоративних закладів загальної середньої освіти), у тому числі здійснення інноваційної діяльності закладом освіти;
  • утворюють та ліквідують структурні підрозділи у заснованих ним закладах загальної середньої освіти;
  • здійснюють контроль за використанням закладом загальної середньої освіти публічних коштів;
  • здійснюють контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками;
  • затверджують кошторис закладу загальної середньої освіти, у тому числі обсяг коштів, що передбачається на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, та контролює його виконання;
  • реалізують інші права, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Контроль за рішеннями ОМС

7. Щодо контролю за рішеннями ОМС у сфері загальної середньої освіти

  • Освітній омбудсмен має право: отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у тому числі інформацію з обмеженим доступом; вимагати від органів місцевого самоврядування сприяння проведенню перевірок фактів, викладених у зверненнях учасників освітнього процесу; за результатами розгляду звернень та/або проведених перевірок надавати рекомендації органам управління освітою, органам місцевого самоврядування, вимагати від них припинення порушення та/або відновлення порушених прав чи законних інтересів учасників освітнього процесу, спрямовувати до них подання про проведення службових розслідувань, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; безперешкодно відвідувати органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів, не заважаючи освітньому процесу, а також брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції; звертатися до органів місцевого самоврядування щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти.
  • Місцеві державні адміністрації: проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України “Про освіту”; надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов’язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України “Про освіту”; звертаються до суду з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти; можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
  • Державна служба якості освіти України: здійснює державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти; ДСЯОУ та її територіальні органи проводять інституційний аудит закладів освіти; аналізують діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів з дня їх надання.

Кадрова політика в сфері освіти

8. Щодо організації та проведення конкурсу на посаду керівника комунального закладу освіти

  • Рішення про проведення конкурсу приймається засновником комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою).
  • Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному вебсайті засновника та на офіційному вебсайті закладу освіти (за наявності) наступного робочого дня після прийняття рішення про проведення конкурсу. Для проведення конкурсу засновник формує та затверджує конкурсну комісію чисельністю від 6 до 15 осіб.
  • Засновник зобов’язаний забезпечити відеофіксацію та (за можливості) відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному вебсайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення.

9. Щодо трудових відносин з керівниками закладів освіти та педагогічними працівниками, які досягли пенсійного віку

  • Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори.
  • Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, - на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору ? звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після завершення строку трудового договору такі особи мають право обиратися на посаду керівника того самого закладу освіти на ще один строк відповідно до статті 39 цього Закону.

10. Щодо створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників

  • До 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям необхідно забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

Довідка: Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року був розроблений на виконання Закону України «Про освіту» попереднім складом Міністерства освіти і науки України та прийнятий у першому читанні попереднім складом Парламенту 30 травня 2019 року. Після зміни політичної влади при Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 7 жовтня 2019 року знову розпочала засідання робоча група з підготовки тексту законопроєкту до другого читання, склад якої було оновлено. Під час засідань цієї робочої групи було опрацьовано 543 правки народних депутатів до тексту законопроєкту, а порівняльна таблиця сягла 300 сторінок. Асоціація міст України брала активну участь в усіх етапах підготовки законопроєкту. Робота над текстом проєкту нормативно-правового акта тривала з 18 листопада 2017 року і була завершена 14 січня 2020 року. 327 народних депутатів України проголосували за Закон.

Завдяки участі АМУ у законотворчому процесі вдалось:

  • гарантувати оплату праці вихователів груп подовженого дня за кошти освітньої субвенції, а не батьківські кошти та кошти місцевого бюджету;
  • спростити процедуру реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості шляхом проведення громадського обговорення (пропонувалась згода територіальної громади та проведення референдуму);
  • зберегти права великих міст на утримання мережі ліцеїв;
  • виписати у частині першій статті 59 Закону норми щодо фінансової автономії закладу освіти;
  • зняти ризик здійснення оплати обов?язкового здобуття загальної середньої освіти лише за кошти місцевих бюджетів та визначено джерелами фінансування здобуття загальної середньої освіти як кошти державного, так і місцевих бюджетів;
  • уточнити можливість поділу класу на групи з 8 учнів;
  • уточнити повноваження ОМС як засновників закладів освіти, узгодити їх з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами інших законів;
  • не допустити обмеження щодо окремих категорій педагогічних працівників;
  • не звузити академічну свободу вчителя у виборі форм освітньої діяльності;
  • не допустити зменшення контролю за сімейної формою освіти та відповідною її якістю;
  • не допустити зменшення граничної наповнюваності класів, що призвело б до збільшення мережі класів, що навчаються у другу зміну;
  • не допустити порушення прав на здобуття освіти дітьми у сільській місцевості у класах-комплектах.
  • не допустити внесення додаткових повноважень керівнику закладу освіти, що не властиві його управлінській діяльності (контроль за обов’язковими профілактичними щепленнями учнів та педагогічних працівників);
  • зберегти редакцію першого читання статті 5 щодо мови освіти та не допустити зняття відповідальності з керівника закладу освіта за дотриманням мовного режиму в закладі освіти;
  • уточнити окремі моменти обліку робочого часу, педагогічного навантаження та оплати праці педагогічних працівників, зокрема щодо виконання ними педагогічної, виховної, методичної та організаційної роботи залежно від посади.
  • розширити перелік різних видів допомоги учням;
  • зберегти закріплення територій обслуговування за закладами освіти;
  • зберегти необхідність погодження із засновником відкриття спеціальних класів, щоб забезпечити їх фінансування;
  • зняти норму про обов’язковий стаж перебування на керівних посадах для осіб, які претендують на посаду керівника закладу загальної середньої освіти;
  • зберегти у повноваженнях МОН


    « повернутися до списку новин