Відділ освіти Крижопільської Районної Державної Адміністрації

Учителю! Тобі за працю честь і шана!

   У прекрасну пору року святкує свій ювілейний День народження шановна колега й чудовий педагог Онищук Людмила Петрівна.

    Школа гостинно й радо чекає на гостей, оскільки завітали батьки, випускники минулих років, учні-господарі країни знань, рідні, начальник відділу освіти, молоді та спорту Кушнір В.А., голова районної організації профспілки працівників освіти і науки Мазур В.І., директор Крижопільського районного методичного центру закладів освіти Пестик Н.А., колеги.  Всі приготували для неї чудові сюрпризи й привітання.

   Святково прикрашена зала, а на сцені, на видному місці, красується п’ятдесят. До вітань запрошують ведучі  директора НВК Накорик О.В. Вона побажала міцного здоров’я, щасливого благополуччя колезі й родині, щоб були рясні засіви і щедрі врожаї на життєвій ниві.

    Зазвучала  мелодія - і учнівський танцювальний колектив зринув у вальсі.  Радіє іменинниця, і сльози радості виступають на обличчі.

   З теплим вітальним словом звернулися гості відділу освіти, молоді та спорту до Людмили Петрівни, а також вручили грамоту Людмилі Петрівні за багаторічну плідну працю, виховання підростаючого покоління, а також з нагоди ювілею. Тож хай здоровя міцне буде, щастя без меж переповнює Вас, спокій панує у Вашій родині…

     А ось і слова найдорожчої та наймилішої донечки линуть для люблячої матусі:

У цей святковий, світлий день,

Коли настав твій ювілей,

Щиро вітаю, моя нене,

Добра, здоровя, щастя зичу.

Хай обминають тривоги,

І Бог тебе хай береже…

   Ось на сцену з квітами й кольоровими кульками вийшли вихованці Людмили Петрівни. З трепетом у душі лилися теплі слова діток, а ювілярка слухала, й душа переповнювалася гордістю за найменших.

    Зі словами підтримки, вдячності долі за надійну, і завжди розуміючу дружину, на сцену вийшов чоловік. Він зичить здоров’я, радості, безмежного щастя, нехай Господь оберігає від усіх бід, посилає земні блага, дарує тепло душевне та довгий життєвий вік.

     Та коли на сцену піднялися колеги з пісенним вітанням, Людмила Петрівна, прослухавши їх, усміхнулась, просльозившись, мовила: «Це про мене».

Прозвучали останні акорди свята. Гості розійшлися, а Людмила Петрівна з хлібом у руках –символом праці людської, добробуту й достатку в задумі полинула в спогади життєвої дороги…



« повернутися до списку новин